Как найти наркотики Рыльск A-PVP Мефедрон АМФЕТАМИН COCAIN ГАШ

Я сижу в своей обшарпанной квартире, и вот уже который день считаю планки на стене. Надоело мне это дело, засиделся я дома, хочется разнообразия. И тут я вспомнил своих старых напарников по наркотическому бизнесу. Я решил им позвонить и узнать, где можно найти закладки на бутират. Ведь в последнее время все это легальное говно стало очень популярным. Начался долгий и нудный диалог: – Слышь, Батя, чё по плану? – Э, привет, Макар, давненько тебя не слышно, да ты где пропадал? – Ну, ты знаешь, Батя, сидел дома, планки считал да закуривал планчик за планчиком. Такое скучное дело. – Ага, понимаю, сам такое проходил. Так что нужно? – Знаешь, Батя, решил я попробовать что-то новенькое. Ты не подскажешь, где можно купить закладки на бутират? – Э, Макар, ты что, опять начал шляться по дурке? Помнишь, как я тебе говорил, что это грязь? Держись от этого подальше. – Да ладно, Батя, не стесняйся, попробовать-то мне ничего не будет, а вот от тоски и скуки я точно умру. – Ладно, если ты настаиваешь. Знаю одного парня, который может тебе впарить, но будь осторожен, это может быть некачественный товар. – Спасибо, Батя, ты лучший! Ну а где его можно найти? – Он обычно тусует в техническом парке, рядом с парком аттракционов. Зайди в зеленый киоск, попроси "конфетку", и скажи, что тебя прислал Жорик. – Окей, Батя, я понял. Буду держать ухо востро. Пока! Я отложил телефон и отправился в путь. Прошел уже несколько километров, и наконец, увидел зеленый киоск. Вошел внутрь и попросил "конфетку". Парень, стоящий за прилавком, сразу понял, что я ищу нечто более крепкое, и сказал: – Слышь, ты случаем не Макар? – Да, я. Ты Жорик? – Да, точно. Батя просил передать, что это "конфетка" особенная. Но ты осторожно, впариваю только качественный бутират. Вот, держи. Он протянул мне пакетик с белым веществом. Я его аккуратно положил в карман и вышел из киоска. В конечном счете, свершилось. Я долго и настойчиво искал эту отраву, и теперь она была у меня. Вернувшись домой, я сел на старую, лопнувшую диванчик и стал рассматривать свое новое приобретение. По тексту, я заметил, что бутират на вид очень похож на белый сахар. Но это ничего, я и так сразу знал, что это настоящий товар. Я достал планчик и медленно стал закручивать сигарету, добавляя в нее немного этого наркотика. Затем я закурил и начал ждать эффекта. Прошло несколько минут, и я почувствовал, что меня начало колбасить. Я просто не мог насладиться этим состоянием, которое давно мне не доводилось испытывать. Я чувствовал себя полным энергии и силы. Забывая о своей скучной жизни, я начал прыгать и танцевать по комнате. Мне уже совершенно нечего было выпрашивать планки у наркоманов и гопников на улице. Я снова чувствовал себя самым крутым и заводным парнем в этом городе. Теперь я был настоящим героиновым хулиганом. Маленькие дети, которые раньше меня раздражали своими играми и криками, стали меня не интересовать. Я был в своем угаре и ничто не могло меня остановить. Новая жизнь была просто замечательной. Я уже не был обычным планком, а стал настоящим наркоманом. Вечерами я собирался со своими друзьями-планками и мы проводили длинные ночи в нашем пансионате. Мы обсуждали наши планы на будущее, делали новые закладки и наслаждались каждой минутой нашей легкой и беззаботной жизни. Я понимал, что мой выбор не самый лучший, и веду себя неправильно. Но что могу сделать? Я погружен в этот мир наркотиков, и мне так хорошо, что не хочется ничего менять. Может быть, однажды я найду выход из этой ситуации, или может быть, я останусь здесь окончательно. Каждый день я продолжаю колбаситься и искать угар, забывая о всем остальном. Но пока что я просто сажусь на диван, закуриваю планчик и наслаждаюсь этим моментом. Жизнь может быть короткой, но она действительно интересная, когда ты внутри наркотического опьянения. Я знаю, что это плохо, но мне все равно. Я наслаждаюсь своей жизнью, пока маленькие дети меня не раздражают.

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!